Главная
Управление активами

Операции с ценными бумагами

Инвестиции

Инвестиционная группа
русский
українська

  
ТАСК-ИНВЕСТ

ТАСК Украинский Капитал
Паевой инвестиционный фонд диверсифицированного вида интервального типа

ТАСК Ресурс
Паевой инвестиционный фонд диверсифицированного вида открытого типа

Инвестиции с умом!
Частые вопросы
   
Законодательство
   
Глоссарий
   
Советы инвесторам
   
Регистрация
    
О компании
   
Новости
   
Услуги
   
Аналитика
   
Фонды
    
АНАЛИТИКА

 





ПУБЛИКАЦИИ

Индекс промышленного производства в августе 2012 обвалился на 4,7%

Промышленное производство в Украине в августе 2012 года упало к августу 2011 года на 4,7%, что хуже снижения на 0,9% в июне и 1,4% - в июле. По итогам семи месяцев сменило его снижение на 0,4% по итогам восьми месяцев...

Конфликт в ПФТС вызван нежеланием Московской биржи считаться с миноритариями – член набсовета

Срыв заседания наблюдательного совета фондовой биржи ПФТС 11 сентября стал результатом последовательного игнорирования представителями мажоритарного акционера – Московской биржи ММВБ-РТС, позиции украинских миноритарных акционеров и их нежелания искать компромисс, считает член набсовета ПФТС Сергей Бродович...

Почему в Украине неблагоприятный инвестиционный климат

Альтернативой кредитования предприятий для решения проблем нехватки средств могло бы быть привлечение инвестиций непосредственно в их капитал.


Прогноз динамики фондовых индикаторов 2010

В предложенном материале представлено исследование, целью которого является получение прогнозных значений фондовых индикаторов Украины - индекса UX и ПФТС на конец 2010 года.




Публикации

23, Май, 2012

Назад к списку статей

Почему в Украине неблагоприятный инвестиционный климат

Наш родной Центральный рынок стал похож на грязный склад
В.С. Висоцький

Три новини економічного життя цього місяця.

Український фондовий ринок став європейським аутсайдером. Прем’єр-міністр України Микола Азаров у Дніпропетровську заявив, що головним інвестором в Україні мають стати громадяни України. Ахметов придбав 45% акцій Крименерго за 256,1 мільйонів гривень, тобто інвестував чималеньку суму в економіку України.

Та ринок "чомусь" ніяк позитивно не прореагував на суттєве вливання коштів. І навряд чи саме цього громадянина мав на увазі пан прем’єр.

Скоріш за все, мова йшла про мільйони українців, що тримають поза банківською системою за різними оцінками від 30 до 70 мільярдів доларів. Ненабагато, але у декілька разів більше, ніж усі статки пана Ахметова за оцінкою Форбс.

Стимулів щодо залучення цих коштів на банківські депозити майже не лишилось. Хто хотів, вже давно тримає гроші у банках. Інші або не довіряють системі, або вважають недостатньо ефективними такі вкладення.

Проте, вплив залучених до банківської системи коштів на економіку країни здійснюється переважно через надання кредитів. А умови кредитування наразі є такими, що використання такого фінансового ресурсу сприймається суб’єктами підприємництва тільки як крайній захід.

Альтернативою кредитування підприємств для вирішення проблем недостатності коштів могло би бути залучення інвестицій безпосередньо у їх капітал. І не потрібно нічого нового вигадувати.

Акумулювання коштів багатьох інвесторів для здіснення масштабних економічних проектів – звичайна практика розвинутих економік. Так робили у цивілізованих країнах століттями, так, врешті-решт у Києві створювалась водогінна і каналізаційна система, запускався один з перших в Європі електричний трамвай.

Для вирішення проблем економіки у такий спосіб потрібна організація прозорого ефективного ринку капіталів, що є невід’ємним атрибутом ринкової економіки.

Ринок капіталів - це не торгівельний майданчик для капіталістів, буржуїв, товстосумів (лайки з радянського лексикону), на якому вони можуть собі купити дещо з активів, які начебто завалялися в економіці країни.

Ринок капіталів - це ринок, на якому промисловість і торгівля, держава і місцеві органи влади залучають довгостроковий капітал.

Гроші поступають від приватних інвесторів, страхових компаній, пенсійних фондів і банків і, як правило, перерозподіляються емісійними будинками і торгівельними банками.

Фондові біржі також є частиною ринку капіталів, на якому вони формують ринок акцій і облігацій, які, будучи випущеними, є залученим капіталом.

Саме наявність і розвиненість ринків капіталів відрізняє промислово розвинені країни від країн, що розвиваються, в яких можливості залучення промислового і торгівельного капіталу або відсутні, або вельми обмежені.

Кінцева мета кожного інвестора - збереження вкладених коштів і отримання прибутку. За умови інвестування значних коштів може досягатися і вплив на управління емітентом, аж до повного контролю.

Якщо переслідуються інші цілі, то це не інвестиції, а доброчинність, головотяпство або діяльність, взагалі не пов'язана з ринком капіталів, наприклад, відмивання брудних грошей, ухилення від оподаткування, маніпулювання на ринку цінних паперів тощо.

І більшість учасників ринку капіталів практично ніколи не є безпосередньо причетними до економічної діяльності об'єктів інвестування. Хіба що при виборі товарів вжитку надається перевага "своїм" виробникам з відчуття корпоративного патріотизму.

Еталонами таких об’єктів інвестування можна вважати американських емітентів так званих "блакитних фішок", акцій найбільш великих, ліквідних і надійних компаній зі стабільними показниками одержуваних доходів і виплачуваних дивідендів.

Термін виник на біржових майданчиках США за аналогією з блакитними фішками казино, що мають найвищу цінність, і став загальновживаним у світі.

Американські блакитні фішки характеризуються значною капіталізацією, відсутністю у складі акціонерів власників великих у відсотках до статутного капіталу пакетів акцій, привабливою дивідендною політикою емітентів, що забезпечує їх високу ліквідність.

Володіння акціями мажоритарними акціонерами, США

Найбільший у відсотках пакет акцій з перелічених трохи більше 10%. Як правило, у такому разі акціонери зацікавлені у прозорому веденні бізнесу товариствами з метою отримання стабільних високих дивідендів.

Нажаль, публічні акціонерні товариства, що здійснюють успішну підприємницьку діяльність, з таким розподілом акцій в Україні практично відсутні.

В Україні до категорії "блакитних фішок" останнім часом відносять акції, що складають індексний кошик Української біржі. Однак така класифікація дуже умовна, оскільки переважна більшість наявних на ринку "блакитних фішок" не відповідає загальноприйнятним світовим критеріям.

Зокрема, це стосується рівня free-float, тобто відсотка акцій, що знаходяться у вільному обігу на ринку, а також за показниками доходності.

Випадки сплати дивідендів емітентами з індексного кошика Української біржі за результатами 2008 - 2010 років мали місце аж 9 разів.

Володіння акціями мажоритарними акціонерами, Україна

Такий стан є наслідком особливостей українського шляху формування ринку акцій та не сприятливого бізнес-середовища. Акціонерні товариства створювались внаслідок приватизаційних процесів, і механізми акціонування застосовувались в основному для фіксації права власності на частки в підприємствах і їх подальшого перерозподілу.

Відповідне законодавство та стандарти корпоративних взаємовідносин формувались під впливом сил, тісно пов’язаних з менеджментом та найбільшими власниками новостворених акціонерних товариств.

Це сприяло швидкому переходу державної власності у приватні руки та фіксації контролю над підприємствами нових промислово-фінансових груп. При цьому майже не брались до уваги інтереси дрібних власників, а законодавство захищало їх права тільки номінально - ви володієте акціями, і їх у вас ніхто не відбирає.

Зиск від діяльності підприємств за умови повного контролю над їх фінансовими та матеріальними потоками головні акціонери зазвичай отримують іншим способом, який не пов’язаний з виплатою дивідендів.

А їх виплату здійснюють останніми роками більш-менш регулярно з наведених емітентів лише Мотор-Січ та Укрнафта. І здійснюється це значною мірою через те, що досі несформований одноосібний контрольний пакет акцій цих емітентів.

Зважаючи на це, більшість емітентів та їх власників дуже мало опікується біржовим курсом своїх акцій, що значною мірою і впливає на існуючий стан фондового ринку - будь-яка негативна новина спричиняє стрімкі падіння українських блакитних фішок, і нема кому це зупинити.

Мажоритарним акціонерам це нецікаво, бо збільшення на один-два відсотки своєї частки у капіталі товаристві ніяким чином не змінить їх становища відносно емітента. Тобто, рівень цін на біржі визначається міноритаріями, що беруть участь у торгах. Вони дуже чутливі до інформаційних приводів, а "заспокоювати" коливання ринку ніхто не зацікавлений.

Проблема паритетного врахування інтересів власників великих пакетів акцій і міноритаріїв у законодавстві багатьох країн значною мірою вирішується шляхом застосування прав на обов’язковий викуп акцій - сквіз-аут (squeeze-out) та селл-аут (sell-out).

У першому випадку мажоритарні акціонери при досягненні ними певного відсотку акцій (від 90% до 98%) набувають права вимагати від решти акціонерів продажу належних їм акцій.

Натомість, у випадках, передбачених законодавством, міноритарії набувають права вимагати від товариства або мажоритарних акціонерів викупу акцій, якщо приймаються рішення, що можуть привести до зниження вартості цінних паперів, у тому числі за умови формування великих пакетів акцій.

В обох випадках купівля-продаж акцій здійснюються за справедливою ціною. Справедливість ціни визначається нормативами з урахуванням вартості активів, результатів біржових торгів, а також іноді визначається судом.

Українське законодавство передбачає викуп акцій, але норми виписані м’яко по відношенню до емітента, ціна викупу значною мірою залежить від емітента, і у деяких випадках здійснення викупу є проблематичним.

Наприклад, у статуті Ясинівського КXЗ є норма: "У разі невиконання товариством зобов’язань з обов’язкового викупу акцій Товариство сплачує акціонеру штраф у розмірі 1 (один) відсоток вартості акцій за ціною викупу", - яка повністю нівелює право акціонерів на обов’язковий викуп. Все законно.

Не передбачений і обов’язковий викуп емітентом або мажоритарним акціонером у випадку приватизації великих пакетів акцій. А такі дії теж можуть негативно впливати на вартість міноритарних пакетів акцій.

Держава, виписуючи умови приватизації, зазначає в них права трудових колективів, умови діяльності підприємств, але жодним чином не турбується про права пересічних акціонерів - інвесторів для підприємства, більшість з яких є громадянами України.

Досі жодна посадова особа в Україні не заявила, що це негативно впливає на інвестиційний клімат у країні, на перспективи зовнішнього інвестування.

Поточна задача поповнення бюджету - це у кращому випадку, або передачі економічних об’єктів близьким до влади особам - у гіршому випадку, може суттєво знизити перспективи залучення в економіку додаткових коштів.

Щодо процедури сквіз-ауту, то Верховною Радою були прийняті зміни до закону "Про акціонерні товариства" щодо застосування цієї процедури за умови володіння мажоритарними акціонерами 95% статутного капіталу, яка могла б для багатьох АТ вирішити проблему "мертвих душ" у переліку акціонерів.

Але на цей законопроект було накладено президентське вето з мотивів порушення прав приватної власності, яка гарантується Конституцією. Незрозуміло, чому примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності законодавством допускається, а примусовий викуп акцій для більш ефективної діяльності акціонерного товариства - ні.

Для інвестора дуже важливим є захист інвестицій. Причому не номінальний - незаперечне право називатися акціонером і володіти певною кількістю акцій, а цілком прагматичний - забезпечення вартості інвестицій, право на отримання доходу та можливості їх повернення.

Якщо таке буде гарантовано, великих заперечень від інвесторів не буде. Звичайно, якщо ціна викупу буде справедливою.

З одного боку, тепер про вирішення проблеми "мертвих душ" можна тільки мріяти, А це дуже суттєво впливає на роботу підприємств. Законодавство примушує їх здійснювати не завжди обґрунтовані витрати або наражатись на штрафні санкції з боку контролюючих органів. Тож маємо широке поле для корупції.

Зацікавленість діяльністю емітентів у значної кількості міноритарних акціонерів вже давно зникла. Прикладом може бути один лист акціонера емітенту (орфографію та пунктуацію збережено).

"Добрий день "Емітент"

З привітом до вас акціонера Прізвище Ім’я По-батькові проживає адреса.

Прошу Вас не надсилайте повідомлення що Ваши акціонерів, що відбудуться Дата. Довас я приехати не зможу бо мені 80 лет. А муж Прізвище Ім’я По-батькові помер 2005 р. І більше неморочте и собі голови атак же мені боя бачу скоко Ви на присилали цевсе з Вашої сторони казки грошей никто никогда не получе це просто обман.

З повагою Прізвище Ім’я По-батькові"

Заради справедливості треба сказати, що цей емітент неодноразово здійснював спроби організувати викуп дрібних пакетів акцій за справедливою ціною, але, усвідомивши, що кількість акціонерів суттєво не зменшується, припинив спроби.

Інший бік президентського вето полягає у тому, що якби законопроект набрав чинності, існуючі зараз інституціональні інвестори - інвестиційні фонди, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди - практично втратили б інструменти для інвестицій.

І, наприклад, НПФ повинні зіграти одну з головних ролей у пенсійній реформі. Але навряд чи їх діяльність буде успішною, якщо фондовий ринок не пропонуватиме широкого спектру ліквідних прибуткових інструментів. Так що нинішній стан фондового ринку може стати серйозною перешкодою при вирішенні дуже важливої соціальної проблеми в державі.

Тож Україні потрібні справжні блакитні фішки!

Щоб вони з’явилися, у першу чергу треба змінити ставлення держави до інвестора. При чому не тільки тих, хто готовий почати організацію випуску продукції або надання послуг в Україні, але й тих, хто готовий інвестувати власні кошти в існуючий бізнес або такий, що створюється.

Під приватизаційним та постприватизаційним періодами розвитку фондового ринку пора вже підвести риску, у тому числі виправивши перелічені негативи.

Законодавство про акціонерні товариства та цінні папери має значною мірою зорієнтуватись на захист прав інвестора та стимулювання інвестицій. Держава має виступати гарантом цивілізованих відносин між учасниками ринку, перш за все емітентом та інвестором.

Також необхідна переорієнтація системи контролюючих органів і дійсно незалежна та некорумпована судова система.

Тоді, можливо, і з’явиться бажання у громадян України не чекати, коли хтось приватизує за безцінь, наприклад, водоканал міста та підвисить у декілька разів тарифи з метою начебто отримання коштів для заміни труб, а самі вкладуть власні кошти у модернізацію підприємства, ставши його акціонерами.

Надалі і дивіденди для інвесторів будуть, і, можливо, на Українській біржі з’явиться нова блакитна фішка, якої так чекають 1230 юридичних осіб - професійних учасників фондового ринку.

Ресурс у країні є, тих, хто якісно забезпечить взаємовідносини інвестора та емітента, вистачає. Потрібно лише бажання влади і провідних осіб економіки змінити вектор руху фондового ринку з консервації на розвиток.



Назад к списку статей




Выпуск и размещение ценных бумаг








ТАСК-ИНВЕСТ
Украина, 01001, Киев
пер. Рыльский, 6, 6 этаж
Телефон: (044) 502-00-77
Факс: (044) 502-00-78
Веб-сайт: www.task.ua
Эл. почта: info@task.ua
Инвестиции с умом!
 

Все права на сайт - собственность ©ТАСК, 2005-2016
Разработано ©J.K.®Design, 2006-2009.